"Треба домовлятися з урядами інших країн, щоб не втратити IT-спеціалістів": експертка з оподаткування ексклюзивно для Новини.LIVE

Україну з початку повномасштабного вторгнення покинуло близько 50 тисяч айтівців. Наслідки для бюджету досі незрозумілі. Ті спеціалісти, які виїхали за кордон і зареєструвалися там, сплачують податки у бюджети іноземних країн. Український бюджет недоотримує ці кошти, хоча порівняно з минулим роком від IT-галузі надійшло до бюджету близько 23,5 млрд гривень податків і зборів.

Які механізми оподаткування потрібно запровадити для збереження українських IT-компаній та відповідно спеціалістів для Новини.LIVE розказала експертка з оподаткування Олена Матвійчук.

Як IT-компанії сплачували податки до 24 лютого та як будуть платити зараз

Який податковий механізм створений законодавцем для комфортної роботи IT-компаній в Україні, аби вони сплачували тут податки, а не виїжджали за кордон?

— Якщо ми говоримо про IT-сектор, то у нас є фізичні особи-підприємці, які працюють за зовнішньоекономічними контрактами з іноземними клієнтами. Частіше за все це ФОПи, які працюють на третій формі єдиного податку, сплачуючи 5% від річного обороту. Під час воєнного стану цей податок становить 2%. Якщо ми говоримо про великі компанії, тоді вони обирають загальну систему або обирають Дія.City, що є дуже ефективним механізмом, на який багато компаній перейшли й залюбки працюють.

— Тобто великій IT-компанії краще бути зареєстрованій тут і, відповідно, сплачувати теж, а якщо ти ФОП, то за кордоном?

— На разі відтік саме ФОПів, вони виїжджають через питання безпеки. Люди хвилюються за себе та свою родину. Тут гостро стоїть питання податкового резидентства.

Коли почалися воєнні дії 24 лютого, люди виїжджали за кордон, і у них було 183 дні, коли вони могли бути без резидентства тієї країни, в якій перебувають. Ці строки вже давно закінчилися.

Уряд ще не домовився з іншими країнами, як це все буде оподатковуватися. Наразі тільки Литва дала остаточні пояснення, якщо ви IT-підприємець, то можете сплачувати податки в Україну, але якщо контракт був підписаний, коли особа перебуває в Україні, тобто працюють на старих контрактах.

Податки та IT-спеціалісти: як повернути в Україну

— Всі інші країни таких домовленостей з нами не мають і наші айтівці будуть сплачувати податки в тих країнах, до яких виїхали?

— Так, це таке питання, яке ще не вирішене. IT-ФОПи в незрозумілій ситуації, бо їм треба обирати. Вони підбирають країни, де буде краще податкове резидентство, тобто нижчі податки.

— Наприклад?

— Наприклад, Грузія. Але країни обирають переважно за соціальними умовами — часто куди краще перевести сім’ю та дітей, де зручніше облаштуватися. Проте, зважаючи на висновки IT- асоціації, близько 7% айтішників покинули країну з початку повномасштабного вторгнення. Це не шалений відтік, як нам здається.

— Є статистика, яка вказує на 7%, є 12%, є інформація, що близько 50 тисяч айтівців, покинули країну після повномасштабного вторгнення. Для українського бюджету така втрата людей, а відповідно і надходжень — є суттєвою?

— Це великий мінус, треба домовлятися з урядами інших країн, щоб не втратити цих людей. З Литвою вдалося це зробити. Або не вистачає часу, або ми ще в процесі, або ми скоро почуємо про такі результати.

— А можливо, інші держави не зацікавлені в такій резиденції, щоб жили українські спеціалісти там, а сплачували податки тут?

— Звісно, інші держави хочуть, щоб податки йшли до них. Оскільки наші люди там живуть, користуються там благами та інфраструктурою — тому, звісно, вони хочуть податки.

— Як ви ставитися до ініціативи виїзду IT-спеціалістів за кордон на робочі зустрічі?

— Звісно, це допоможе IT-галузі. Але зрозуміло, що такий виїзд має тривати не місяць, а максимум на два тижні, щоб встигнути розв'язати свої питання і повернутися.