Чому ми ніколи не знайдемо іншопланетян? Вчені запропонували цікаве пояснення

Людство вже 60 років шукає ознаки життя на інших планетах, втім, поки що ми досі там, де починали. І хоча чисто статистично існування позаземного життя можливе, нещодавнє дослідження показує, що ми можемо ніколи його не знайти.

Про це пише ScienceAlert.

Клаудіо Грімальді, біофізик з лабораторії статистичної біофізики Федеральної політехнічної школи Лозанни у Швейцарії запропонував нове пояснення того, чому ми ще не встановили контакт з розумним позаземним життям. За словами Грімальді, Земля може просто перебувати в зоні, надто далекій від космічних "трас" заповнених радіохвилями, які випромінює позаземне життя.

Грімальді застосував статистичну модель, яка раніше використовувалася для вивчення пористих матеріалів, наприклад — губок, щоб оцінити розподіл потенційного місцеперебування позаземних випромінювачів сигналів, які могли б існувати у космосі. Модель припускає, що в будь-який момент часу в Чумацькому Шляху є принаймні один електромагнітний сигнал технологічного походження, а Земля перебуває в тихій зоні ось вже шість десятиліть.

Модель показує, що за статистикою в нашій галактиці відбувається менш як 1-5 електромагнітних випромінювань на століття. Отже, хоча вірогідність того, що розумне життя існує, ймовірність того що ми його виявимо, надзвичайно мала. Грімальді припускає, що перш ніж ми отримаємо радіосигнал від іншопланетян може пройти принаймні 60 років за найменш оптимістичним сценарієм — взагалі від 2000 років.

Так знайдемо ми життя на інших планетах, чи не знайдемо?

Звичайно, інструменти для дослідження космосу продовжують удосконалюватися, тому ми відкриваємо все більше і більше планет, які можуть мати відповідні умови для життя. Це значить, що способи покращити наші шанси знайти позаземне життя все ще існують. Втім, Грімальді припускає, що кращим рішенням буде прийняття коменсальної стратегії розслідування, що  передбачає пошук сигналів з використанням даних, зібраних телескопами інших місій, а не лише тих, що були призначені для пошуку позаземних цивілізацій.

Загалом, пошуки іншопланетян — це довгий і важкий процес, і жодної гарантії, що ми коли-небудь їх знайдемо, не існує. Грімальді наголошує: умови, необхідні для існування життя, неймовірно специфічні, а ймовірність того, що вони  будуть виконані на іншій планеті, неймовірно низька. Наприклад, придатна для життя планета повинна знаходитися в зоні "обігріву" своєї зірки, мати стабільну атмосферу та містити необхідні для розвитку життя хімічні компоненти. І навіть якщо певна планета відповідає цим умовам ймовірність розвитку розумного життя на ній все одно лишається надзвичайно низькою, адже людині знадобилися мільярди років, щоб еволюціонувати на Землі, і ймовірність того, що подібний еволюційний процес відбудеться на іншій планеті, нескінченно мала. Крім того, величезні відстані між планетами та зірками роблять спілкування та подорожі між цивілізаціями майже неможливими. Навіть якби ми виявили сигнал від позаземної цивілізації, шанси встановити змістовний зв’язок або взаємодіяти з нею неймовірно низькі.

Втім, цей марафон вже допоміг зробити численні наукові відкриття й пожвавив  технологічний прогрес. Хто знає, що ще ми можемо відкрити в процесі пошуку дружнього розуму? 

До речі, нещодавно ми писали про те, чому на Марс мають полетіти лише жінки.