Вчені розгадали таємницю загадкового "космічного корабля" Оумуамуа

Його подорож повз Сонце та Землю тривала близько 80 днів

Вченим, ймовірно, вдалося розгадати таємницю міжзоряного об'єкта Оумуамуа, який 2017 року спантеличив науковців та навіть змусив деяких із них говорити про те, що це інопланетний корабель прибульців. Його швидкість не відповідала швидкості жодного з інших спостережуваних раніше об'єктів та ще й зростала.

Відповідну теорію опублікували у науковому журналі Nature.

Що відомо про Оумуамуа

Першій в історії спостережень міжзоряний об'єкт несподівано з'явився в Сонячній системі 2017 року й одразу ж поставив вчених у складне становище. 

Це був 200-метровий сигароподібний камінь, який спершу сприйняли за астероїд, а згодом переосмислили як комету. Під час своєї подорожі нашою Сонячною системою він наблизився до Землі на відстань 24 мільйона кілометрів, а згодом вилетів за межі системи.

Уся його подорож повз Сонце та Землю тривала близько 80 днів.

Впродовж спостережень за Оумуамуа  астрономи встановили, що він рухався по так званій  "гіперболічній" орбіті, що схожа на бумеранг. Саме завдяки цьому вченим вдалося точно встановити, що об'єкт не є вихідцем з нашої Сонячної системи, а лише пролітав по сусідству і більше ніколи не буде помічений.

Але що ще більше здивувало вчених — то це швидкість Оумуамуа. Зокрема, прискорення, яке було помітним під час прольоту повз Сонце. Вченим давно відомо, що планети та зірки можуть надавати гравітаційне прискорення кометам чи астероїдам, але швидкість Оумуамуа, яка сягала 87 кілометрів на секунду, не вписувалася в існуючі теорії, втричі перевершуючи швидкість середньостатистичної комети у Сонячній системі.

Існувала також можливість, що об'єкт прискорюється внаслідок випаровування поверхневого льоду під час прольоту повз Сонце, але у такому випадку він мав би залишати видимий хвіст. Та нічого такого не було.

Саме зважаючи на ці нюанси та сигароподібну форму Оумуамуа, вчені не посоромилися вголос припусти, що спостерігають за інопланетним кораблем, оснащеним двигуном.

Чому Оумуамуа прискорювався

Тепер жевчені запропонували ідею, яка усе пояснює, але має лише одну незначну проблему.

"Я намагався пояснити газовиділення вже кілька років. Спочатку я думав, що, можливо, просто не було надто багато пилу в газовому потоці (щоб утворився хвіст). Пізніше ми подумали, що, можливо, він (Оумуамуа) складається з якогось більш летючого матеріалу, ніж той, що ми бачимо у звичайних кометах, наприклад, водню, азоту або чадного газу. Але з кожним з цих пояснень були теоретичні проблеми", — розповів виданню Space вчений Селігман.

Він зазначив, що водню були б потрібні надзвичайно низькі температури, щоб замерзнути до об'єкту розміром з Оумуамуа, а вчені не очікують таких температур всередині щільних молекулярних хмар, з яких ці об'єкти формуються. Азот же недостатньо поширений у Чумацькому Шляху.

Тоді дослідники припустили, що в хімії Оумуамуа може не бути нічого надзвичайного.

"Комета, яка подорожує міжзоряним середовищем, по суті, готується під дією космічного випромінювання, утворюючи в результаті водень. Ми подумали: якщо це відбувається, то чи не можна його затримати в тілі, щоб, коли воно увійде в Сонячну систему і нагріється, воно випустило цей водень?" — пояснив Селігман.

Проведені розрахунки показали, що теоретично сила такого виділення водню може пояснити дивне прискорення Оумуамуа.

"Ідея Дженніфер прекрасна тим, що це саме те, що має відбуватися з міжзоряними об'єктами. У нас були всі ці дурні ідеї, як водневі айсберги та інші божевільні речі, а це лише найбільш загальне пояснення", — зазначив Селігман.

Єдина ж проблема з цією теорією в тому, що Оумуамуа назавжди зник із Сонячної системи й остаточно довести її уже немає можливості. Натомість вчені сподіваються, що з часом у Сонячну систему прилетить ще один міжзоряний гість, який дозволить відповісти на запитання, що цікавлять вчених.

Нагадаємо, що 28 березня 2023 року жителі Землі зможуть спостерігати рідкісне явище — вирівнювання одразу п'яти планет Сонячної системи. Під час цього параду планет в одну лінію вишикуються Юпітер, Меркурій, Венера, Уран і Марс.