Апарат BepiColombo зафіксував появу полярних сяйв на Меркурії

Апарат BepiColombo зафіксував появу полярних сяйв на Меркурії
Художнє зображення полярних сяйв на Меркурії. Фото: Europlanet

Апарат BepiColombo здійснив перший проліт над Меркурієм. Він зафіксував, як на планеті створюються рентгенівські полярні сяйва.

Про це повідомляє Європейське планетологічне товариство.

Читайте також:

Полярні сяйва на Меркурії

Апарат побачив, що полярні сяйва на Меркурії формуються так само як і на Землі. Магнітосфера планети захоплює сонячний вітер, який створює сяйва. 

Вчені зазначили, що всі полярні сяйва у Сонячній системі формуються однаково.

null
Траєкторія руху електронів у магнітосфері Меркурія, які побачив BepiColombo. Фото: Sae Aizawa et al/Nature Communications, 2023

Магнітне поле на Меркурії

На нашій землі полярні сяйва створюються, коли магнітосфера захоплює потік заряджених частинок від Сонця. Він взаємодіє з верхніми шарами атмосфери. Явище можна побачити також на Марсі, Сатурні, Урані, Юпітері та його супутниках. 

Планета Меркурій також має магнітне поле, яке могло б сприяти формуванню полярних сяйв. Вперше їх побачила місія NASA MESSENGER у 2012 році.

Тоді було невідомо, як саме полярні сяйва створюються, адже місія охопила лише північну півкулю планети. Розкрити особливості вдалося апарату BepiColombo.

Що вдалося зафіксувати

Під час свого першого обльоту Меркурія, коли апарат наблизився до поверхні, інструментам на борту місії вдалося спостерігати різні види заряджених частинок з сонячного вітру на околицях планети.

BepiColombo показав, як вони прискорюються перед світанком на нічній стороні планети. Вони рухаються вздовж силових ліній. Там частинки стикаються з поверхнею планети, утворюючи яскраві рентгенівські полярні сяйва.

Нагадаємо, вчені зробили відкриття, що перевернуло догори ногами уявлення про вік поверхні Місяця. Дослідники з'ясували, що кратерний ландшафт супутника Землі сформувався значно раніше, ніж припускалося раніше.

Також ми писали, що телескоп Hubble зафіксував галактику під назвою ESO 174-1, яка має форму хмаринки. До того ж вона межує з Чумацьким Шляхом.